###Виходь, поїдемо на танці. Тактичний аналіз матчу Реал - Барселона ###
До гри «Реал» виглядав фаворитом Класико. Карло Анчелотті вдалось поєднати на полі всіх своїх зірок, особливої уваги заслуговує тренерське рішення з переведенням Ді Марії на місце лівого атакуючого півзахисника (на цьому ми більш детально зупинялись в останньому аналізі матчу мадридців), але й крім цього було ще декілька факторів, які говорили на користь "Вершкових".
«Реал» в цьому сезоні програвав лише двічі - «Атлетико» та «Барселоні»- і в обох випадках вимушений був обходитись без Хабі Алонсо. Звичайно, були і інші фактори, що впливали на результати тих матчів, але рудий баск значно ефективніше з'єднує ланки команди і вміє покривати простір на полі, що дозволяє Ді Марії активно працювати попереду. Ккрім цього дуже швидкі фланги, де працювали Роналду та Бейл, мали б розтягнути побудову «Барси» і надати простір в центрі, де Хабі Алонсо може керувати грою, направляючи атаки мадридців.
Ще одним фактором, який працював на «Реал», то перевага на другому поверсі. Рух Ді Марії в край дозволяє Роналду більше діяти в коридорах між захисниками суперника і входити в штрафний майданчик, що в парі з Карімом Бензема мало давати перевагу.
Цей варіант гри був досить ризикованим, адже в середній частині поля, в фазі гри без м'яча Ді Марія не завжди встигає повертатись назад, а Модріч - все-таки гравець з явним ухилом до атакуючих дій, відповідно Хаві і Фабрегас можуть почуватись досить вільно, контролюючи м'яч, тому виникала необхідність постійного високого пресингу на центр півзахисту «Барселони», маючи на меті знизити швидкість в розвитку атак.
Інший план від Анчелотті міг полягати в бажання використати швидкісні характеристики Бейла та Роналду. В такому випадку «Реал» мав би бути компактний на своїй половині поля, щоб змусити «Барсу» грати з високою лінією захисту. Це давало б більше простору на флангах для вінгерів мадридців і, як наслідок, - можливість грати на переході фаз. Тут також можна закласти варіант з маневром Бензема від захисників з метою утворення зони за їх спинами, що знову ж таки теоретично мало б працювати на господарів, адже і Роналду, і Бейл добре звужують до середини і вміють «ловити» вільний простір в коридорах і за спинами центральних захисників.
Все це на папері давало "Реалу" перевагу, адже крім сили Мадриду всі в курсі проблем "Барселони" в захисті. Щоправда, багато хто бачив фаворитом й "Манчестер Сіті", але каталонці в тих матчах з "Шейхами" довели, що чутки про смерть "Барселони" трохи перебільшені.
Формації команд
Анчелотті обрав перший надагресивний варіант - з пресингом Хаві і Фабрегаса в середній частині поля, з широкими входженнями в зону лівого вінгера (Ді Марія) і насиченим центром нападу (Бензема та Роналду), що в атакуючих діях можна відобразити як «4-2-4». Гра з позиції сили з ухилом на лівий край нападу - загалом 42% атак «Реалу» пройшли через лівий фланг, а до перерви - 47%. Роналду тис на коридор між Маскерано і Дані Алвешем, змушуючи останнього звужувати лінію захисту, а Ді Марія з Марсело розігрували двійки на флангах з подальшими кросами до штрафного майданчику.
Очевидна перевага в швидкості мала працювати і працювала. В захисті високі «4-3-3», що, в принципі, не дуже компактно, але основне завдання полягало в пресингу відразу при втратах м'яча, що дозволяло б в гіршому варіанті отримати час на перебудову. В позиційному захисті, на власній половині полі для збереження щільності і Роналду, і Бейл - дуже широко і низько на полі, до перерви навіть в тих випадках, коли атаки «Барси» розвивались правим краєм, Роналду продовжував залишатись низько.
Загалом Кріштіано зіграв явно нижче своїх можливостей, до 65-ї хвилини в нього - лише 15 передач, 1 вигране верхове єдиноборство і дві невдалих спроби відбору, але з тактичної точки зору він надавав простір під Ді Марію в атаках, своїм рухом в зону центрального нападника створював більше тиску на центр, залишаючи Бензема проти Хорді Альби, і в захисті працював, дисципліновано покриваючи зону лівого півзахисника, проте цього було замало, як для діючого володаря Золотого м'-яча.
З «Барселоною» все простіше - всім давно відомі сильні якості каталонців, їх домінація в середній частині поля, перевага в роботі з м'ячем над опонентами, Мессі в позиції фальшивої дев'ятки та входженням за його спину двійки вінгерів. Захисники так чи інакше вимушені реагувати на маневри Ліонеля, адже дати йому розвернутись лицем до воріт в 25 метрах від воріт - ще більше небезпечно.
Херардо Мартіно теж міг обирати між двома варіантами ведення гри, які більше залежали від стартового складу, поява на флангах – Неймара і Педро (чи Санчеса) означало б більш агресивну гру, з активним тиском і шириною в атаках, а поява Ін'єсти в позиції лівого форварда - більш спокійний варіант. Тут «Барса» може легше змінюватись при захисті, краще насичувати центральну частину поля завдяки руху Ін'єсти, грати в залежності від суперника, в тому сенсі, що вони можуть як і в ширину атаки зіграти, так і притримати м'яч в середині.
Швидкий гол «Барси» став наслідком агресивної гри «Реалу», але нічого не змінював в побудовах команд. Ухил до атак через лівий фланг зміщував всю формацію мадридців вліво, залишаючи не покритою зону Карвахаля, де Андреас і зіграв за його спиною. Але тут потрібно вести мову про колективну помилку. В якійсь мірі, навіть тут тренерський прорахунок, адже Анчелотті допускав такі варіанти, відкритий футбол, де «Реал» мав з позиції сили тиснути на «Барсу», розуміючи, якщо не буде вдаватись відразу накривати опонентів, в них буде залишатись простір для швидких атак при втратах м'яча.
Мадридці мали перевагу в швидкості, агресії і території. До 60 хвилини гри, вони диктували темп, діяли гостріше попереду і мали б вирішувати долю протистояння на свою користь. Так, на 60-у хвилину матчу в «Реала»: 13 ударів проти 9 в суперників (в останній третині 0 проти 9)- кроси в штрафний майданчик – 12 проти 8 і 3 проти 9 в останніх 30 хвилин- вдалі відбори 11 – 5 і 1 – 5 відповідно.
Після вилучення Серхіо Рамоса гра отримала односторонній характер - як «Барса» реалізовує більшість ми вже недавно мали змогу спостерігати в Манчестері. Фабрегас зміщується вперед на крок, насичуючи зону між лініями захисту, збільшення тиску на центр захисту утворює простір під Мессі і вивільняє фланги, де згодом Мартіно провів заміни, випустивши свіжих Педро і Санчеса, які могли користатись цим простором. Ін'єста при необхідності звужує гру до середини для створення чисельної переваги або формує трикутники в нападі з Сеском і Альбою.
«Барселона» втілила свою перевагу в останні 30 хвилин в перемогу, а Мессі став кращим бомбардиром в історії Класико, оформивши другий хет-трік у протистояннях з "Реалом". До всіх його рекордів можна ще додати, що це вже був 70-й матч в якому Ліонель забив два і більше м'ячів.
Статистика
Підсумки
Карло Анчелотті програв двобій, але навряд чи відчуває себе переможеним, адже коли команди перебували в рівних складах, саме «Реал» диктував умови гри на полі і готовність доводити свою перевагу над «Барселоною». Херардо Мартіно може бути задоволений результатом, але навряд чи його вдовольнила гра команди в перші 60 хвилин, особливо - в розрізі руху гравців.