###Покарання за обережність. Тактичний аналіз матчу Манчестер Сіті - Барселона ###

Мануель Пеллегріні здивував вже стартовим складом своєї команди. Важко сказати чим керувався наставник, але він фактично відмовився від гри в тиск, що характеризує сьогоднішній «Манчестер», - пресинг на чужій половині поля, високий пресинг і високий темп гри.

На гру проти «Барси» було обрана тактична схема «4-4-1-1», яка легко перетворювалась в «4-4-2» при початковій фазі оборони. Це варіант, який постійно використовується «Городянами», але було одне але - чисельне зменшення гравців групи атаки не дозволяло високо зустрічати суперника. Два здвоєних фланги в захисті, де обидва крайніх півзахисника працювали лише на ширину в атаці, а в захисті покривали позицію крайнього захисника, в тих випадках, коли атака «Барселони» розвивалась їхнім флангом. Такий підхід дозволяв звузити коридори між захисниками, але низьке розташування унеможливлювало швидкий вихід в контратаки. Коли ж «Городянам» вдавалось відбирати м'яч в першій третині поля, в «Барси» за лінією м'яча перебувало не менше 3-4 гравців, які протистояли одному Негредо.

Це значно ускладнювало побудову позиційного нападу, адже Пеллегріні завдяки двійці центральних півзахисників, що здатна активно підтримувати атаку зазвичай для контролю м'яча і створення чисельної переваги в центрі поля, працював на звуження з флангу від Сілви і нижчій грі від одного з нападників, будь то Агуеро чи в останніх матчах - Йоветіч. Цього разу окрім Сілви, що вийшов в позиції десятого номера в його зону не вели зміщень ні флангові гравців, ні Негредо, що розташовувався на вістрі. Можливо, наставник «Манчестера» розраховував на швидкі атаки флангами з подальшими кросами в штрафний майданчик, але і в такому випадку підтримати Негредо попереду і надавити на центр захисту не було кому, адже вінгери грали на ширину, а Фернандіньо чи Туре в переважній більшості випадків просто не встигали.

Формації команд

Херардо Мартіно навпроти появою Іньєсти на лівому фланзі нападу ще більше наситив центральну частину поля. Андреас працював менше в ширину, аніж це робить Педро чи Неймар, граючи в цій позиції, а більше звужував до середини, створюючи там перевагу. Зрештою, це звичні для «Барселони» «4-3-3» з Мессі в позиції фальшивої дев'ятки, який здебільшого маневрував в середину поля і на правий фланг. Рух від Мессі вправо і зміщення Іньєсти до середини давали меншу ширину атаки, але це дозволяло краще контролювати м'яч. Загалом каталонці 40% своїх атак провели через правий фланг нападу, що не зовсім властиво для них, адже і сама формація «4-3-3» і філософія «Барси» передбачає баланс між направленістю атак і максимальне використання ширини поля, де крайні форварди мають працювати по лінії поля.

Барса розпочала гру активно з високим пресингом на половині поля господарів: при грі без м'яча каталонці використовували дві системи гри «4-1-4-1» - для застосування пресингу і «4-3-3» - в переході в позиційних захист. В останньому випадку важливий був рух від Фабрегаса, який міг в залежності від ситуації змінитись місцями з Іньєстою чи Мессі, покриваючи зони на футбольному полі. «Манчестер» в захисті завдяки кількісному насиченню зон і звуженню простору між захисниками достатньо надійно вів оборону, не допускаючи утворення вільного простору, але розташовувався дуже низько, це дозволяло зберігати компактність, проте фактично унеможливлювало вихід в швидкі атаки.

Перших 20 хвилин гри пройшли за тотального контролю м'яча від гостей, хоча реальних моментів біля воріт Харта їм створити не вдавалось. Після 20-ї хвилини, коли підопічні Мартіно взяли невелику паузу в матчі, «Городянам» вдалось вирівняти гру, активно працюючи флангами, але, як було відзначено на початку матеріалу, це не приносило користі господарям поля.

З початком другого тайму наставники не внесли змін в малюнок гри, аж до вилучення і забитого голу. Після цього Пеллегріні вимушено змінив Коларова на Лескотта, а замість Наваса вийшов Насрі. Француз в захисті закривав позицію крайнього півзахисника, а в атаці висувався в позицію атакуючого півзахисника, Сілва продовжив маневрувати по всій ширині поля, а тепер ще й змушений був в захисті покривати позицію лівого півзахисника або зміщуватись в середину (в такому випадку в зону лівого півзахисника висувався Туре).

Можна вести мову про те, що Пеллегріні в меншості повернувся до свого футболу - більше маневреності від крайніх вінгерів, зміщення в середину для контролю м'яча, більш активна гра вперед від крайніх захисників. Звичайно тиску на центр захисту, як і в першому таймі, не вистачало (за відсутності другого форварда), але «Манчестер» в меншості провів кращий тайм, стосовно гри в атаку, ніж в рівних складах.

Після голу «Барса» ще більше змістила напрямок своїх атак на правий фланг - завдяки руху Мессі і вищій позиції від Алвеша. Фабрегас розташовувався вище по полю аніж до перерви, покриваючи зону, яку залишав Мессі. Такий крок читався, адже «Городяни» по лівому флангу захисту доволі часто залишали одного Кліші, і саме звідти прийшли дві атаки, одна з яких і підсумувала гру.

Статистика

Підсумки

Напевне, можна всю відповідальність за результат покласти на Мануеля Пеллегріні, який відмовся від власної гри на користь більш захисного футболу. Якщо б це принесло результат, тоді обережність тренера можна було б пояснити, але в нашому випадку мусимо вести мову про те, що Пеллегріні сам себе перехитрував, за що й поплатився. Натомість Мартіно в повній мірі зміг скористатись з обережності свого опонента - «Барса» отримала свій футбол з контролем м'яча і головне - можливість вести гру в властивому для неї темпі, з застосуванням аритмії, де в повній мірі може довести свою перевагу в індивідуальній майстерності гравців.