###Барселона переїхала. Тактичний аналіз матчу Німеччина - Португалія ###

Збірна Німеччини до кожного великого турніру підходить у ранзі фаворита, не є виключенням став і Мундіаль в Бразилії. Якщо порівнювати з ЧС-2010, де німці були ще досить молодою командою, зараз у цих виконавців є досвід, додались і нові зірки такі як, Маріо Гьотце, Андре Шюррле й Юліан Дракслер. За підбором виконавців Бундестім може дати фору навіть господарям турніру.

Проблеми Йоахіма Лева полягають в пошуку балансу між захистом і нападом, в німецької машини великий вибір серед атакуючих півзахисників, вінгерів, але якісного все ж центрфорварда немає. Існує проблема з вибором тактичної системи- для кращого використання глибини поля Лев пробував різні варіанти на вістрі - з фальшивою дев'яткою, з прихованим форвардом чи з центр форвардом – Мірославом Клозе (але останній вже не зможе діяти на максимальних обертах декілька матчів поспіль, а зважаючи на бразильський клімат, є сумніви, що 36-ти річний виконавець здатний в цих умовах відпрацювати 90 хвилин гри).

Хороший контроль м'яча завжди був сильною стороною Німеччини, але з появою Філіппа Лама у якості нижнього опорного півзахисника контроль вийшов на новий рівень. В розташуванні «4-3-3», з Ламом в позиції шостого номера і Гьотце чи Мюллера на місці фальшивої дев'ятки саме Бундестім більше нагадує іспанську «Барселону» Пепа Гвардіоли, ніж самі іспанці. Мова саме про команду Гвардіоли, коли там ще було багато проникаючих передач і швидкості в останній третині. Звичайно, без контролю м'яча 75% ігрового часу, але за структурою, за переходом до пресингу у системі «4-1-4-1».

Лам може один покривати зону опорного півзахисника - або ж у парі з Самі Хедірою, який може зіграти як на одній лінії з Філіппом, так і на крок вище, фізично впливаючи на гру та надаючи агресії в центральній зоні, або з Тоні Кроосом, як було цього разу. Лам в середині додає швидкості атакам, він вдало змінює вектор атак команди і загалом - може працювати на два кроки вище при необхідності, але справа в захисті можуть бути питання. Боатенг як правий захисник, наскільки він стабільно може зіграти по турнірній дистанції. Лівий – Бенедикт Хеведес, також не є номінально лівим захисником, можливо, менше активності від крайніх захисників у атаках, ніж зазвичай у Бундестім.

Йоахім Лев легко змінює під час матчу систему гри з «4-3-3» на «4-2-3-1», практично кожен виконавець має навики роботи у декількох позиціях. Наставник легко може керувати грою замінами і тут також в нього достатній вибір різносторонніх гравців (наприклад, з Лукасом Подольскі на фланзі Німеччина може розтягувати захист суперників у ширину). На протилежному фланзі чи на вістрі – Томас Мюллер- він маневрує по зоні трьох гравців – правого вінгера, десятого номера і з виходом в позицію центрфорварда.

Формації команд

Багато талановитих різнопланових виконавців, окрім Мюллера та Маріо Гьотце, може зіграти в позиції - 9,10 і 7 номера, Месут Озіл – 10,7, Тоні Кроос – 10,8 і 6 номер. А це означає, що для Німеччини немає проблем з перебудовою з однієї фази гри на іншу, вони комфортно себе почувають в різних зонах і майже ніколи не виключаються з гри. Хороша реакція на зміну фаз гри – це, в першу чергу, можливість при необхідності відразу переходити до пресингу при втратах м'яча. Перед Йоахімом Левом лише одне питання - щодо атаки команди, знайти баланс в останній третині. Якщо це питання буде вирішено по ходу турніру, тоді вони мають подолати ½- фіналу, що останніх чотири великих турніри ставали межею для німців.

Цього разу це вибір між схемами «4-1-4-1», у захисті, з переходом у «4-3-3» у нападі, і завдяки маневру Крооса, який опускався до низу, а Хедіра більше фізично грав, були маленькі переходи до «4-2-3-1». Тут варто зауважити, що саме Лам і Кроос на місці центральних, а Хедіра над ними, контроль і якісний вихід з-під можливого пресингу суперника, ось фактор, чому саме Кроос і Лам нижче Хедіри при переходах у «4-2-3-1». Три тактичні системи в купі з різноплановістю виконавців, лише щодо позицій у захисті можна говорити про зони розташування гравців, у атаках це групи гравців, які маневрують по всій ширині поля, з можливістю появи двох номінальних вінгерів на одному фланзі з підтримкою від номінального форварда. Якщо футбол продовжує розвиватись у напрямку універсальності футболістів, то Німеччина яскравий приклад цього.

Португалія. В Паулу Бенту значно зрозуміліша команда, з огляду на можливості виконавців і тактичну складову гри. Вони довгий час грають в одній тактичній системі «4-3-3», з трикутником у центрі поля повернутим вістрям до низу – Мігель Велозу завжди нижній, і двійкою гравців над ним, зліва – Рауль Мейрелеш, справа – Жоао Моутінью, останній працює в трішки більшій зоні, з меншим спектром завдань щодо гри у захисті. При високому пресингу Моутінью може займати місце другого форварда.Вище двійка флангових форвардів - Нані і Кріштіано Роналду, вони можуть зміщуватись у зону інсайдів, більше це стосується Роналду, але не є настільки різноплановими виконавцями. Угу Алмейда - на вістрі, а з середини першого тайму – Едер, не так варіативно, але зрозуміло - і для виконавців, що постійно працюють на власних позиціях, і для наставника, якому легше донести своє бачення гри до футболістів, акцентуючи увагу кожному на його сильних якостях.

Повертаючись до збірної Німеччини і питання, поставленого на початку матеріалу, а саме: як Йоахім Лев буде вирішувати питання швидкості і балансу у останній третині, можна сказати, що цей матч не дав чіткої відповіді. Швидкий гол дозволив німцям менше контролювати м'яч, відповідно - нижче зустрічати Португалію і розганяти атаки з глибини, у основному з другої зони футбольного поля, тим не менше, рішення зі швидкими змінами позицій від верхньої трійки були досить гострими і створили для португальців багато проблем.

Фактично гра завершилась вже на 37-й хвилині з вилученням Пепе. Те, що йому дозволяють в Прімері, не дозволили на чемпіонаті світу, а німці без над зусиль довели гру до перемоги.

Статистика

Підсумки

У підсумку, і тут нам варто відштовхуватись від перших 37 хвилин, Йоахім Лев переграв свого опонента тактично, зміщення гравців групи атаки Німеччини на один фланг, зміна позицій від виконавців, швидкість, яку запропонували Мюллер, Гьотце й Озіл, стали вирішальним фактором. Захисники Португалії виявились просто неготовими до цього темпу і цих швидкостей, звідси помилки, здавалося, б у простих ситуаціях.