###Барселона - Реал 2:1. Тактичний аналіз матчу ###

Херардо Мартіно, незважаючи на передматчеві очікування, зміг виставити основний склад і впершу чергу це стосується лінії захисту, адже поява Піке була під великим сумнівом. В воротах розташувався Віктор Вальдес, в центрі захисту вже вищезгаданий Жерар Піке в парі з Хавьером Маскерано, справа – Дані Алвеш, лівий оборонець – Адріано. На місці опорного півзахисника – Серхіо Бускетс, над ним двійка атакуючих півзахисників, правіше – Шаві, лівіше – Ін'єста. Трійка форвардів виглядала не звично, але, як зізнався на післяматчевій прес-конференції наставник «Каталонців», наразі Мессі перебуває не в тому функціональному стані, щоб виконувати звичні функції фальшивої дев'ятки, тому було вирішено перевести його на правий край нападу, а місце Ліонеля зайняв Сеск Фабрегас. Загалом, під час першого тайму Сеск і Ліонель досить часто змінювали позиції, як в нападі, так і в захисті. Лівого форварда грав Неймар.

Як бачимо, звична для «Барселони» тактична формація «4-3-3», яка місцями в фазі гри без м'яча перебудовувалась на «4-4-2». Знову ж таки повертаючись до коментарів Мартіно, таким чином він намагався убезпечити себе від розвитку швидкісних контратак «Реала», більше насичуючи фланги завдяки перебудові в захисті.

Карло Анчелотті здивував значно більше. Окрім вибору тактичної схеми «4-3-3» було декілька не зрозумілих кадрових рішень, хоча звичайно до гри вони виглядали інакше. В воротах розташувався Дієго Лопес, в центрі захисту - Пепе і Варан, справа - Карвахаль, а на протилежному фланзі захисту Марсело. В опорній зоні з'явився Серхіо Рамос. Тут нам знову необхідно звернутись до післяматчевих коментарів наставника, де він зазначив, що в Асьєра Ільяраменді було невеличке пошкодження, і він не бажав ризикувати, випускаючи його зі стартових хвилин. Та все ж під появу Рамосу був очевидний тактичний задум від Анчелотті. Серхіо значно краще працює на захист, аніж Асьєр, який більше зорієнтований на роботу з м'ячем, тому з перших хвилин гри Рамос досить щільно брав під опіку Хаві, не дозволяючи останньому направляти атаки команди. І потрібно сказати, що хвилин 20 Серхіо справлявся з своїм завданням, але далі Хаві знаходив зону дій та маневр, і значно більше мав впливу на гру, аніж на початку.

Також на користь Рамоса до гри говорили його вміння давати більший об'єм, фізично тиснути на опонента, також був момент пов'язаний з асиметричним розташування форвардів «Вершкових» та здатністю Серхіо більше натискати на суперників.

Самі Хедіра розташувався правіше і вище над Рамосом, покриваючи зону за спиною Ді Марії, а в захисті працюючи по Іньєсті, контролюючи його зміщення в фланг. Лівіше в центрі півзахисту працював Модріч. Загалом в Луки був досить широкий діапазон дій - окрім страхування позиції лівого півзахисника, він вів зміщення в центральну зону, не допускаючи кількісної переваги в трійки гравців центру поля «Барси». Анхель Ді Марія вийшов в якості правого форварда, на вістрі номінально грав Гарет Бейл, але його робота була пов'язана з Роналду, який також працював як центральний форвард, часто відтягуючись в глибину поля, відкриваючи зону під Бейла. Фактично в нападі «Реал» не використовував лівий край нападу, до перерви лише 17% атак «Галактікос» пройшли лівий флангом, тоді як з протилежного було проведено 47% атак. Відразу зазначимо, що і після перерви атаки «Реалу» мали сильний ухил на праву сторону, загалом 42% проти 24% по відношенню до сторін.

З однієї сторони, це пояснює задуми Анчелотті до матчу звільнити в певній мірі Роналду від роботи на захист. Частково Кріштіано в захисті повертався на рідну позицію для пресингу на Дані Алвеша, або це місце займав Бейл, натомість лідер «Реалу» мав зіграти в зонах між лініями захисту «Барси», де його мав підтримувати Модріч. Але поява Бейла зовсім не витікала з такого задуму тренера, адже дати глибину атаки і звільнити місце під Роналду з Модрічем він був не стані, в той час як Карім Бензема якраз міг би надати ці зони. Можливо, Карім останнім часом не відзначається високою результативністю, але під цю гру він, як мінімум, підходив краще за Гарета.

Звичайно Карло Анчелотті не міг не розуміти цих речей, і напевне сподівався на інше, наприклад, використати більший атлетизм Бейла, його швидкість, спробувати зіграти у вільних зонах за спинами крайніх захисників суперника. Саме цим можна обумовити постійне маневрування англійцем по всій ширині атаки в пошуках вільного простору. Також на користь Бейла могло зіграти його вміння вести силову боротьбу при стандартних положеннях і вміння грати головою, але вочевидь мав місце недостатній рівень відчуття партнерів, тому не покидало відчуття, що Бейл працює на полі сам по собі.

Порівняльні характеристики Неймара з Гаретом Бейлом

З порівняльних характеристик можна виділити, що Бейл, вриваючись з глибини, знайшов два моменти для ударів по воротах і виграв п'ять з шести верхових єдиноборств, два з яких в штрафному майданчику суперника, що частково виправдовує рішення Анчелотті використовувати його на місці центрфорварда. Але, зрештою, працював з великим відсотком браку і не зробив жодного кросу чи гострої передачі за весь час свого перебування на полі. В той же час Неймара тричі завдав удару в рамку воріт і тричі віддавав потенційно гольові передачі.

«Барселона» працювала значно обережніше, аніж зазвичай в обороні. Дані Алвеш, що постійно шукає місце вище по полю, займаючи позицію вінгера, цього разу не висувався надто високо, контролюючи власну зону дій. Адріано, в зоні якого значну активність проявляв Ді Марії, працював ще нижче. І це, вочевидь, тренерські рішення Мартіно. Місцями, як вище зазначено, «Каталонці» взагалі перебудовувались в систему «4-4-2», зустрічаючи суперника в центральній частині поля, де двійка Мессі - Неймар чинила тиск на Хедіру і Модріча, а Фабрегас займав місце правого півзахисника. Такий натиск і компактність в захисті працювали добре, але якось незвично бачити «Синьо-гранатових», що працюють настільки низько розташовані по полю. Хоча якщо зважити на проблеми Мессі і збільшений діапазон роботи від Фабрегаса, можливо цього вечора функціонального стану «Барси» було не достатньо, щоб діяти більш агресивно в захисті та швидше повертати собі м'яч.

З іншої сторони, поява Мессі на правому фланзі значно зменшила активність від Марсело, що вимушений був надійніше працювати позаду, особливо після того, як Ліонель, розташовуючись в коридорі між Марсело і Пепе, вийшов на побачення з Лопесом. І значно більшу направленість атак «Реала» правим флангом частково можна занести до заслуг Мессі, що не дозволяв активно працювати по своєму флангу лівому захиснику «Галактікос». За гру Мессі здійснив п'ять відборів, що для будь-якого форварда є дуже великим показником.

В атаках Сеск Фабрегас в якості фальшивої дев'ятки постійно маневрував, то створюючи глибину атаки, куди в зону між лініями зміщувався Мессі і Хаві, то опускаючись нижче, відкриваючи зону за спиною під того ж Мессі чи Неймара. Сілва Сантос витримував ширину атаки, працюючи переважно в двійках з Іньєстою і Фабрегасом, що завжди був відкритий під можливість обігратись з ним. Таким чином Мартіно отримував в атаках глибину і ширину, а формація «4-3-3», в якій вів захист «Реал», легко розтягувалась по ширині поля завдяки індивідуальним діям від Хаві і Бускетса, що направляли розвиток атак «Барси». Місцями, але досить рідко в порівнянні з собою ж, «Синьо-гранатові» чинили пресинг на половині поля суперника. Переважно це було викликано бажанням від Мессі, що добре обирав момент, в який можна було розпочати тиск на лівому крилі захисту «Реалу».

Загалом до перерви при досить спокійній грі «Барса» відчувала себе значно краще. Невисокий темп дозволяв спокійно контролювати м'яч і шукати простір для розвитку атаки, також можна відзначити більшу спрямованість «Каталонців» при Мартіно на розвиток швидких атак за меншої кількості передач.

З поновленням гри Карло Анчелотті, ще напевно вірив в свій план гру та вибір стартового складу, здійснивши невеликі зміни. Роналду більш виразно повернувся на власну позицію лівого форварда в позиції «інсайда», а Бейл більше працював на глибину атаки. Іншою зміною була вища позиція від Самі Хедіри, що піднявся на крок вперед. Це покликало за собою більше проблем, адже Серхіо Рамос, залишаючись один в опорній зоні, не встигав її покривати, що спричинило велику кількість порушень правил від останнього. Звичайно, можна звернути увагу і на вибір позиції від Рамоса, не забуваючи при цьому, що працював він на новому для себе місці.

Заміни

Розуміючи безперспективність Бейла в якості центрфорварда, Анчелотті провів заміну англійця на Бензему, а Рамоса замінив Асьєр Ільяраменді, що значно краще вміє направляти атаки команди. Асьєр розпочинав, глибоко сідаючи до захисників для отримання м'яча, а Бензема давав більше простору попереду, що змусило «Барсу» сісти ще глибше в захисті в порівнянні до першого тайму. «Тата» Мартіно відповів заміною Фабрегаса на Алексіса Санчеса, після чого Мессі перейшов на звичну для себе позицію, а Алексіс зайняв місце правого форварда. Зі збільшенням тиску «Реала» та кількісного збільшення гравців групи атаки Санчес отримав досить комфортну ситуацію, за якої він міг працювати в достатньому просторі на фланзі. Звичайно його ще потрібно було використати.

Потрібно сказати, що ще після заміни Рамоса на Ільяраменді і висуненням Самі Хедіри на крок вперед проблемна зона на місці лівого центрального і лівого захисника була помічена гравцями «Барси», куди став частіше зміщуватись Сеск Фабрегас, комбінуючи в цій зоні з Мессі, а поява «свіжого» Санчеса тільки загострила ситуацію. Збільшення активності і тиску на коридор між Пепе і Марсело від Санчеса і Мессі зробили передумови для другого голу в ворота Дієго Лопеса, але і індивідуальну майстерність Алексіса це ніяк не відміняє. За хвилину до голу Херардо Мартіно провів ще одну зміну в складі, замість Іньєсти випустивши на поле Александра Сонга. Це пояснюється бажанням збільшити фізичну міць в центрі поля і додати в зрості при можливих стандартах. З нову ж таки, це була якась не «барселонська» заміна, надто обережно вів гру Мартіно, хоча ще раз спишемо це на проблеми росту і притирання тренера до гравців.

По перерві мадридцям не вистачало компактності побудов, лінії були розташовані надто далеко одна від одної, хоча і «Барса» не дуже добре цим користалась. Проте ці проблеми в повній мірі можна віднести і до команди Херардо Мартіно. Вочевидь, поки що ні «Реал», ні «Барселона» не готові демонструвати гру минулорічного чи особливо позаминулорічного взірця. Немає відповідної функціональної готовності, щоб вести високий пресинг та зберігати компактність на протязі всього матчу. В другому таймі «Вершкові» більше володіли м'ячем, що важко було б уявити в минулі роки, та завдяки швидкісним характеристикам Роналду все ж скоротили різницю в рахунку, але «Каталонці» цілком закономірно довели цей матч до перемоги.

Порівняльні характеристики Ліонеля Мессі з Кріштіано Роналду

З порівняльних характеристик Ліонеля Мессі і Кріштіано Роналду, видно, як змінювались їхні завдання по ходу гри. Якщо до перерви Ліонель діяв справа, що дозволило, і завдяки йому також, значно зменшити тиск «Реалу» на захист «Синьо-гранатових», то після перерви, опинившись на більш звичній позицій, більше загрожував воротам Дієго Лопеса. Також варто відзначити ще раз п'ять відборів м'яча від Мессі, три з яких були здійснені в безпосередній близькості до штрафного майданчика суперника. Роналду продовжив працювати по всій ширині атаки, але по перерві значно ближче до воріт Вальдеса, що обумовлюється глибиною атаки, яку надавав Бензема, а збільшення простору дозволило йому краще реалізовувати свої індивідуальні навики, що позначається не тільки гольовою передачею, але й вдалим дриблінгом - всі чотири спроби Роналду здійснив в другому таймі, три з них вдалі.

Детальна статистика по командах

З статистичних даних командних показників витікає, що «Каталонці» отримали перевагу в третій частині футбольного поля. Якщо на своїй половині поля і в середній зоні відсоток точних передач дорівнює показникам суперника, то в третій зоні в «Барси» доволі значна перевага, яка досягалась більшою кількістю адресатів, що отримував гравець, який володів м'ячем. Також «Синьо-гранатові» перевершили суперника в кількості відборів і особливо підборів м'яча. Більшу спрямованість «Вершкових» до гри флангами з подальшими кросами в штрафний майданчик, де вони мали перевагу в рості і в виграних верхових єдиноборства, господарі поля компенсували більшою кількістю гострих передач. Загалом в «Барселони» десять передач з 17 гострих пройшли в розріз між коридорами суперника з потенційним виходом один в один.

Статистика

Підсумки

Загалом, «Класико» окреслило більше проблем в побудовах обох команд, аніж переваг, зокрема, недостатню функціональну готовність і недоліки в організації позиційних атак, щоправда останнє більше стосується команди Карло Анчелотті. З позитивного варто відзначити вже доволі високий вплив на гру «Барселони» від Неймара, який безперечно став кращим гравцем цього матчу і головне дуже швидко адаптується до гри «Каталонців». Натомість Анчелотті ще належить зрозуміти, яким чином він може використовувати Гарета Бейла, його експеримент в появою англійця на місці центрального форварда за великим рахунком себе не виправдав, як і переведення Серхіо Рамоса в опорну зону. Можливо, друге «Классико» подарує нам більше матеріалу для аналізу і емоцій, а поки що гра багато в чому не виправдала очікувань.